лелеча
ЛЕЛЕЧА́, а́ти, с. Пташа лелеки.
*У порівн. Були вони [діти] різні на зріст, від трилітніх пузирів до довгоногих, мов ті лелечата, десятиліток (Собко, Звич. життя, 1957, 75).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- лелеча — лелеча́ іменник середнього роду, істота Орфографічний словник української мови
- лелеча — -ати, с. Пташа лелеки. Великий тлумачний словник сучасної мови
- лелеча — ЛЕЛЕЧА́, а́ти, с. Пташа лелеки. За першою жабкою вигулькнула ще одна і теж стала легкою здобиччю лелечати (з казки); Лелечат рахують перед вильотом (із журн.); * У порівн. Були вони [діти] різні на зріст, від трилітніх пузирів до довгоногих, мов ті лелечата, десятиліток (В. Собко). Словник української мови у 20 томах