1. Словник української мови в 11 томах

лелека

ЛЕЛЕ́КА, и, ч. і ж. Великий перелітний птах із довгим прямим дзьобом та довгими ногами.

Доля Жабам догодила — Лелеку королем зробила (Гл., Вибр., 1951, 123);

На високому стовбурі старого в’яза в лелечім гнізді сплять лелеки — самець і самка (Довж., І, 1958, 85);

— Недарма на моїй хаті звили гніздо лелеки.. — Лелеки — то щастя! (Стельмах, II, 1962, 291);

// рідко. Про такого птаха-самця.

На старій вербі похилій, під дощем і спекою, Жила собі лелечиха із лелекою (Нех., Ми живемо.., 1960, 31);

*Образно. Кохай мене, я твій завжди, незмінна подруго далека. Моя зажурена лелеко, прилинь сюди! (Уп., Вірші.., 1957, 26);

*У порівн. Ось вони розійшлися у ланцюг. Хороші хлопці, чорт візьми! Бачать, як лелеки (Ю. Янов., І, 1958, 90).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лелека — (великий перелітний птах) чорногуз, бусел, діал. бузько. Словник синонімів Полюги
  2. лелека — леле́ка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. лелека — див. БУЗЬКО. Словник синонімів Караванського
  4. лелека — [леилека] -кие, д. і м. -ец'і, ч. і ж. Орфоепічний словник української мови
  5. лелека — -и, ч. і ж. Великий перелітний птах із довгим прямим дзьобом та довгими ногами; боцун, бузько, гайстер, чорногуз та ін. || рідко. Про такого птаха-самця. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. лелека — ЛЕЛЕ́КА, и, ч. і ж. Великий перелітний птах родини лелекових із довгим прямим дзьобом та довгими ногами. На високому стовбурі старого в'яза в лелечім гнізді сплять лелеки – самець і самка (О. Словник української мови у 20 томах
  7. лелека — ЛЕЛЕ́КА (великий перелітний птах із довгим прямим дзьобом і довгими ногами), ЧОРНОГУ́З, БУ́СЕЛ (БУ́СОЛ), БУЗЬКО́ діал., ГА́ЙСТЕР діал., БУ́ШЕЛЬ діал., ЖАБОЇ́Д діал., БОЦЮ́Н діал., БОЦЯ́Н діал., ДЗЬОБУ́Н діал. Словник синонімів української мови
  8. лелека — Леле́ка, -ки, -ці; -ле́ки, -ле́к Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. лелека — Леле́ка, -ки ж. Аистъ, Ciconia. Облітав сердега море й землі, як лелека. Мкр. Н. ум. леле́чка. ув. леле́чище. Словник української мови Грінченка