лелека
ЛЕЛЕ́КА, и, ч. і ж.
Великий перелітний птах родини лелекових із довгим прямим дзьобом та довгими ногами.
На високому стовбурі старого в'яза в лелечім гнізді сплять лелеки – самець і самка (О. Довженко);
На старій вербі похилій, під дощем і спекою, Жила собі лелечиха із лелекою (І. Нехода);
– Недарма на моїй хаті звили гніздо лелеки .. – Лелеки – то щастя! (М. Стельмах);
На гнізда повернулися лелеки, птахів зігріла рідна сторона (Д. Луценко);
Потривожені лелеки видобули з-під крил по другій нозі, кинулися врозтіч, з розгону піднялися вгору, в малахітове небо (В. Дрозд);
* Образно. Кохай мене, я твій завжди, незмінна подруго далека. Моя зажурена лелеко, прилинь сюди! (М. Упеник);
* У порівн. Ось вони розійшлися у ланцюг. Хороші хлопці, чорт візьми! Бачать, як лелеки (Ю. Яновський).
Значення в інших словниках
- лелека — (великий перелітний птах) чорногуз, бусел, діал. бузько. Словник синонімів Полюги
- лелека — леле́ка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- лелека — див. БУЗЬКО. Словник синонімів Караванського
- лелека — [леилека] -кие, д. і м. -ец'і, ч. і ж. Орфоепічний словник української мови
- лелека — -и, ч. і ж. Великий перелітний птах із довгим прямим дзьобом та довгими ногами; боцун, бузько, гайстер, чорногуз та ін. || рідко. Про такого птаха-самця. Великий тлумачний словник сучасної мови
- лелека — ЛЕЛЕ́КА (великий перелітний птах із довгим прямим дзьобом і довгими ногами), ЧОРНОГУ́З, БУ́СЕЛ (БУ́СОЛ), БУЗЬКО́ діал., ГА́ЙСТЕР діал., БУ́ШЕЛЬ діал., ЖАБОЇ́Д діал., БОЦЮ́Н діал., БОЦЯ́Н діал., ДЗЬОБУ́Н діал. Словник синонімів української мови
- лелека — Леле́ка, -ки, -ці; -ле́ки, -ле́к Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- лелека — ЛЕЛЕ́КА, и, ч. і ж. Великий перелітний птах із довгим прямим дзьобом та довгими ногами. Доля Жабам догодила — Лелеку королем зробила (Гл., Вибр., 1951, 123); На високому стовбурі старого в’яза в лелечім гнізді сплять лелеки — самець і самка (Довж. Словник української мови в 11 томах
- лелека — Леле́ка, -ки ж. Аистъ, Ciconia. Облітав сердега море й землі, як лелека. Мкр. Н. ум. леле́чка. ув. леле́чище. Словник української мови Грінченка