1. Словник української мови в 11 томах

лелеченя

ЛЕЛЕЧЕНЯ́, я́ти, с. Те саме, що лелеча́.

Лелеченята були ненаситні — скільки їм не носили їжі — все витягують дзьобики, все їсти просять (Збан., Мор. чайка, 1959, 246).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лелеченя — лелеченя́ іменник середнього роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. лелеченя — -яти, с. Те саме, що лелеча. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лелеченя — ЛЕЛЕЧЕНЯ́, ня́ти, с. Те саме, що лелеча́. Лелеченята були ненаситні – скільки їм не носили їжі – все витягують дзьобики, все їсти просять (Ю. Збанацький); У нас вдома все гаразд. Саня підгорнула картоплю. Кури несуться. Лелеченята вже літають (П. Словник української мови у 20 томах
  4. лелеченя — Лелеченя́, -ня́ти, -ня́ті, -ня́м; -ня́та, -ня́т Правописний словник Голоскевича (1929 р.)