лестун

Значення в інших словниках

1. лестун — лесту́н іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
2. лестун — Підлесник, облесник, ПІДЛАБУЗНИК, лизун, (запобігач ласки) забігайло. Словник синонімів Караванського
3. лестун — див. підлабузник Словник синонімів Вусика
4. лестун — -а, ч., заст. Той, хто любить лестити. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. лестун — ПІДЛАБУ́ЗНИК (той, хто догоджає комусь із корисливою метою), ПІДЛАБУ́ЗА розм., ДОГІ́ДНИК розм., ПРИ́ХВОСТЕНЬ зневажл., ЛАКЕ́Й зневажл., ХОЛО́П зневажл., НИЗЬКОПОКЛО́ННИК зневажл., ПЛАЗУ́Н зневажл., ПІДЧИ́ХВІСТ розм., ПІДЛИ́ЗА зневажл., ПІДЛИ́ЗНИК зневажл. Словник синонімів української мови
6. лестун — ЛЕСТУ́Н, а́, ч., заст. Той, хто любить лестити. Поки в коморі єсть і в скрині, лестун потреться в сій хатині (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах
7. лестун — Лестун, -на м. Льстецъ. Поки в коморі єсть і в скрині, лестун потреться в сій хатині. Мкр. Г. 61. Словник української мови Грінченка