1. Словник української мови у 20 томах

лестощі

ЛЕ́СТОЩІ, ів, мн.

Лицемірне, нещире вихваляння.

Щоб запобігти в неї ласки, треба було безперестану кадить перед нею фіміами лестощів (І. Нечуй-Левицький);

Більшість дивилась на нього [О. Пушкіна] поглядом, в якому захват, шанобливість і лестощі приховували заздрість і потаємну думку: що можуть мати корисного від цього знайомства? (О. Полторацький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лестощі — ле́стощі множинний іменник Орфографічний словник української мови
  2. лестощі — Підлабузництво, запобігання, д. лестки. Словник синонімів Караванського
  3. лестощі — -ів, мн. Лицемірне, нещире вихваляння. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. лестощі — ЛЕ́СТОЩІ (лицемірне вихваляння), УЛЕ́СЛИВІСТЬ (ВЛЕ́СЛИВІСТЬ), ФІМІА́М ірон., ЛЕ́СТКА діал., ЛЕ́СТЬ рідко. Щоб запобігти в неї ласки, треба було безперестану кадить перед нею фіміами лестощів (І. Нечуй-Левицький); (Трохим:) Я правду кажу. Словник синонімів української мови
  5. лестощі — Ле́стощі, -щів, -щам Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. лестощі — ЛЕ́СТОЩІ, ів, мн. Лицемірне, нещире вихваляння. Щоб запобігти в неї ласки, треба було безперестану кадить перед нею фіміами лестощів (Н.-Лев., IV, 1956, 250); Більшість дивилась на нього [О. Словник української мови в 11 томах
  7. лестощі — Ле́стощі, -щів ж. мн. Лесть. Харьк. Словник української мови Грінченка