лестощі
ЛЕ́СТОЩІ (лицемірне вихваляння), УЛЕ́СЛИВІСТЬ (ВЛЕ́СЛИВІСТЬ), ФІМІА́М ірон., ЛЕ́СТКА діал., ЛЕ́СТЬ рідко. Щоб запобігти в неї ласки, треба було безперестану кадить перед нею фіміами лестощів (І. Нечуй-Левицький); (Трохим:) Я правду кажу. Кого він тільки не обплутав своєю улесливістю та хитромовкою.. (М. Кропивницький); Він був простий, стриманий і не любив фіміаму, хоч би ним кадили й найближчі друзі (С. Добровольський); — Бач якої співа! — дума Хапко, — лестками закида (Марко Вовчок); (Інгігерда (роздумливо:)) Так... рицарська у нього надто честь, Не здатний він на змову і на лесть (І. Кочерга).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- лестощі — ле́стощі множинний іменник Орфографічний словник української мови
- лестощі — Підлабузництво, запобігання, д. лестки. Словник синонімів Караванського
- лестощі — -ів, мн. Лицемірне, нещире вихваляння. Великий тлумачний словник сучасної мови
- лестощі — ЛЕ́СТОЩІ, ів, мн. Лицемірне, нещире вихваляння. Щоб запобігти в неї ласки, треба було безперестану кадить перед нею фіміами лестощів (І. Нечуй-Левицький); Більшість дивилась на нього [О. Словник української мови у 20 томах
- лестощі — Ле́стощі, -щів, -щам Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- лестощі — ЛЕ́СТОЩІ, ів, мн. Лицемірне, нещире вихваляння. Щоб запобігти в неї ласки, треба було безперестану кадить перед нею фіміами лестощів (Н.-Лев., IV, 1956, 250); Більшість дивилась на нього [О. Словник української мови в 11 томах
- лестощі — Ле́стощі, -щів ж. мн. Лесть. Харьк. Словник української мови Грінченка