1. Словник української мови у 20 томах

ликнути

ЛИ́КНУ́ТИ, ли́кну́, ли́кне́ш, док., що, діал.

Однокр. до ли́ка́ти.

Радувався [Тріщин], що вдалося йому ликнути вже раз м'ясо (Л. Мартович).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ликнути — Ковтнути [XII] Словник з творів Івана Франка
  2. ликнути — ли́кну́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. ликнути — ликну, ликнеш, док., перех., діал. Однокр. до ликати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ликнути — ли́кнути ковтнути (ст) ◊ ште́мп ли́кнути → штемп Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. ликнути — КОВТА́ТИ (рухом мускулатури горла проштовхувати щось з порожнини рота в стравохід і шлунок; пити або їсти що-небудь), ПРОКО́ВТУВАТИ, ЛИГА́ТИ розм., ЛИ́КА́ТИ діал. Словник синонімів української мови
  6. ликнути — ЛИ́КНУ́ТИ, ли́кну́, ли́кне́ш, док., перех., діал. Однокр. до ли́ка́ти. А я вийму горілочки фляшу.. Та як збігнуться усі святії: Гриць, Павло, Данило, Николай, Та як ликнуть они… То забудуть навіть за свій рай (Пісні та романси.. Словник української мови в 11 томах