лико
ЛИ́КО, а, с.
Внутрішня частина кори молодих листяних дерев, переважно липи, що легко відокремлюється від стовбура і ділиться на стрічки; лубок (у 1 знач.).
Хома Патика Пішов зимою драти лика, Лубка ж не обідрав І липку зіпсував (Л. Боровиковський);
Не багато лика надереш з сухої колоди (З. Тулуб);
* У порівн. – В чоловіка шкура до п'ят затрусилася [від страху] і почала відставати від тіла, наче лико напровесні (М. Стельмах);
// Стрічки з такої частини кори дерева, що використовуються для виготовлення різних побутових предметів.
Із лик плетені козубеньки, З якими ходять по опеньки, Були, мов суми, на плечах (І. Котляревський);
Свита в поросі біліє, Поясок із лика, Через плечі подорожня Торба невелика (С. Руданський);
Третя [сестричка] держала гарно плетені з лика пантофлі (І. Франко);
Давав [ліс] гриби і ягоди, звірину і смолу для човнів, лико для взуття (М. Чабанівський);
Шапок не було майже ні в кого.., на ногах .. все ті самі ганчірки, затягнені мотузками чи ликом (В. Винниченко);
Бавлячись, діти роблять собі шапки з листя, взуття з лика (з газ.);
// Виріб з такої частини кори.
Виніс він ще з хижі лико з вівсом, щоб посипати шлях, коли рушать коні (С. Скляренко);
З луб'яних волокон льону виготовляють лляне полотно, а з луб'яних волокон липи – лико і рогожу (з навч. літ.).
△ Во́вчі я́годи <�Во́вче ли́ко> див. я́года.
◇ Де́рти (дра́ти) / наде́рти (надра́ти) ли́ка (ли́ко) див. де́рти;
Ли́ка (лик) не в'я́же див. в'яза́ти;
Не ли́ком (ли́чком) ши́тий див. ши́тий;
Одни́м ли́ком ши́ті див. ши́тий;
Плести́ ли́ко див. плести́;
(1) Як з гре́чки ли́ко, жарт. – поганий, нікчемний, нікудишній і т. ін. (перев. про кого-небудь).
– Що ж робити? – звернувся Дорощук до виконроба. – Орієнтуйтесь, ви бригадир, – кинув той.. “..З мене такий бригадир, як з гречки лико” (М. Ю. Тарновський).
Значення в інших словниках
- лико — (кора, переважно липи) луб, луб'я. Словник синонімів Полюги
- лико — ли́ко іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- лико — Луб, лубок. Словник синонімів Караванського
- лико — див. кора Словник синонімів Вусика
- лико — -а, с. Внутрішня частина кори молодих листяних дерев, перев. липи, що легко відокремлюється від стовбура і ділиться на стрічки; лубок (у 1 знач.). || Стрічки з такої частини кори дерева, що використовуються для виготовлення різних побутових предметів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- лико — Луття, личча, лут Словник чужослів Павло Штепа
- лико — ли́ко: ◊ все то ли́ко нічого не варте; даремне (Франко) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- лико — Дери лико, коли відстає. Всяке діло роби у свій час. З однієї липи двічі лика не деруть, а з чоловіка і сім шкур здіймуть. Нарікання хліборобів, що від них беруть більші данини, як повинні. Краще своє личко, як чужий ремінець. Приповідки або українсько-народня філософія
- лико — де́рти (дра́ти) / наде́рти (надра́ти) ли́ко (ли́ка) з кого і без додатка. Бити, карати кого-небудь, розправлятися з кимсь. (Рогач:) Може, є цікавий повчитись, як лика деруть, з’явись! (Козаки:) Виходь, виходь котрий, пора!.. (М. Кропивницький); — Карпо .. Фразеологічний словник української мови
- лико — ЛИ́КО (внутрішня частина кори молодих листяних дерев, перев. липи, що легко відокремлюється від стовбура й ділиться на стрічки), ЛУБ, ЛУБО́К, ЛУ́Б'Я. Словник синонімів української мови
- лико — Ли́ко, -ка, -ку; ли́ка, лик Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- лико — ЛИ́КО, а, с. Внутрішня частина кори молодих листяних дерев, переважно липи, що легко відокремлюється від стовбура і ділиться на стрічки; лубок (у 1 знач.). Хома Патика Пішов зимою драти лика, Лубка ж не обідрав І липку зіпсував (Бор., Тв. Словник української мови в 11 томах
- лико — Ли́ко, -ка м. 1) Лыко. З однієї липи двічи лика не деруть. Ном. № 7471. Кричить, мов з його чорт лика дере. Ном. № 3454. не мішайтесь між чужі лика. Не мѣшайтесь не въ свое дѣло. Ном. № 9569. 2) Веревки (изъ лыкъ?... Словник української мови Грінченка