1. Фразеологічний словник української мови

лико

де́рти (дра́ти) / наде́рти (надра́ти) ли́ко (ли́ка) з кого і без додатка. Бити, карати кого-небудь, розправлятися з кимсь. (Рогач:) Може, є цікавий повчитись, як лика деруть, з’явись! (Козаки:) Виходь, виходь котрий, пора!.. (М. Кропивницький); — Карпо .. отаборився з ручним кулеметом, так що дивіться, щоб із ваших хлопців лика не надер (Григорій Тютюнник); — Був би ти, діду, молодшим — я надрав би з тебе лика! — костеніє злоба на синьому виду (Октава) (М. Стельмах).

ли́ка (лик) не в’я́же. Неспроможний нормально, зрозуміло говорити (про п’яного). (Сестра Мархва:) Гляньте, що завів п’яний Гарасим. Нализався, що й лик не в’яже, та й заставив сліпця перед храмом Божим пісень співати (Панас Мирний).

плести́ ли́ко. Говорити нескладно, безладно, плутано. — Послухайте, що завів п’яний Андрон. Нализався й лико плете (В. Земляк).

як з гре́чки ли́ко, жарт. Поганий, нікчемний, нікудишній і т. ін. (перев. про кого-небудь). — Що ж робити?— звернувся Дорощук до виконроба. — Орієнтуйтесь, ви бригадир,— кинув той.. “..З мене такий бригадир, як з гречки лико” (М. Ю. Тарновський).

як (мов, ні́би і т. ін.) чорт ли́ко (ли́ка) дере́ з кого, зі сл. крича́ти. Дуже сильно, голосно. Кричить, мов з його чорт лико дере (Укр.. присл..); Циганчата танцюють халяндри та кричать не своїм голосом, мов з них чорт лика дере (Г. Квітка-Основ’яненко). мов чорти́ ли́ко живце́м видира́ють. Дядько ступить до неї, а вона вчепилася тонкими рученятами в ріжок скрині і заголосила. — Дурне дівчисько, кричить, мов з неї чорти лико живцем видирають (М. Стельмах).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лико — (кора, переважно липи) луб, луб'я. Словник синонімів Полюги
  2. лико — ли́ко іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  3. лико — Луб, лубок. Словник синонімів Караванського
  4. лико — див. кора Словник синонімів Вусика
  5. лико — -а, с. Внутрішня частина кори молодих листяних дерев, перев. липи, що легко відокремлюється від стовбура і ділиться на стрічки; лубок (у 1 знач.). || Стрічки з такої частини кори дерева, що використовуються для виготовлення різних побутових предметів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. лико — Луття, личча, лут Словник чужослів Павло Штепа
  7. лико — ЛИ́КО, а, с. Внутрішня частина кори молодих листяних дерев, переважно липи, що легко відокремлюється від стовбура і ділиться на стрічки; лубок (у 1 знач.). Хома Патика Пішов зимою драти лика, Лубка ж не обідрав І липку зіпсував (Л. Словник української мови у 20 томах
  8. лико — ли́ко: ◊ все то ли́ко нічого не варте; даремне (Франко) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  9. лико — Дери лико, коли відстає. Всяке діло роби у свій час. З однієї липи двічі лика не деруть, а з чоловіка і сім шкур здіймуть. Нарікання хліборобів, що від них беруть більші данини, як повинні. Краще своє личко, як чужий ремінець. Приповідки або українсько-народня філософія
  10. лико — ЛИ́КО (внутрішня частина кори молодих листяних дерев, перев. липи, що легко відокремлюється від стовбура й ділиться на стрічки), ЛУБ, ЛУБО́К, ЛУ́Б'Я. Словник синонімів української мови
  11. лико — Ли́ко, -ка, -ку; ли́ка, лик Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. лико — ЛИ́КО, а, с. Внутрішня частина кори молодих листяних дерев, переважно липи, що легко відокремлюється від стовбура і ділиться на стрічки; лубок (у 1 знач.). Хома Патика Пішов зимою драти лика, Лубка ж не обідрав І липку зіпсував (Бор., Тв. Словник української мови в 11 томах
  13. лико — Ли́ко, -ка м. 1) Лыко. З однієї липи двічи лика не деруть. Ном. № 7471. Кричить, мов з його чорт лика дере. Ном. № 3454. не мішайтесь між чужі лика. Не мѣшайтесь не въ свое дѣло. Ном. № 9569. 2) Веревки (изъ лыкъ?... Словник української мови Грінченка