1. Словник української мови у 20 томах

ликовий

ЛИ́КОВИЙ, а, е.

1. Зробл. з лика.

Купували гармонійки і гармонії, свистілки і сопілки, купували вибагливі дрібнички – дерев'яні, паперові, глиняні, ликові (І. Багряний);

Суворі, одягнуті в теплі кожухи й опашні, з ликовим черев'ям на ногах, бородаті мужі мовчать, важко передихують (С. Скляренко);

Позаминулий рік був сухий, маловрожайний .. думав Кузьма, йдучи другого ранку по ріллі, з плетеною ликовою коробкою через плече (Ю. Хорунжий).

2. перен. Поганий, несправжній і т. ін.

Краще ликове жимття, ніж шовкова смерть (прислів'я).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ликовий — Поганенький [IV] Словник з творів Івана Франка
  2. ликовий — (виготовлений з лика) луб'яний, лубочний, личаний. Словник синонімів Полюги
  3. ликовий — ли́ковий прикметник Орфографічний словник української мови
  4. ликовий — -а, -е. 1》 Зробл. з лика. 2》 перен. Поганий, несправжній і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. ликовий — ЛИ́КОВИЙ (зроблений з лика), ЛИ́ЧАНИЙ, ЛУБ'ЯНИ́Й, ЛУБО́ЧНИЙ. Напередодні весни залізниця викидала жовті мішки з суперфосфатом, ликові кулі з таранею, машини та матеріали для Старостинських маєтків (О. Словник синонімів української мови
  6. ликовий — ЛИ́КОВИЙ, а, е. 1. Зробл. з лика. 2. перен. Поганий, несправжній і т. ін. Словник української мови в 11 томах