лимарювати
ЛИМАРЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., розм.
Бути лимарем.
Добре Дорошеві: один син лимарює, другий кравцює (Сл. Б. Грінченка);
– Він зроду не лимарював, а його робота – ярма та діжки (Григорій Тютюнник).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- лимарювати — лимарюва́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- лимарювати — див. працювати Словник синонімів Вусика
- лимарювати — -юю, -юєш, недок., розм. Бути лимарем. Великий тлумачний словник сучасної мови
- лимарювати — Лимарюва́ти, -рю́ю, -рю́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- лимарювати — ЛИМАРЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., розм. Бути лимарем. Добре Дорошеві: один син лимарює, другий кравцює (Сл. Гр.); — Він зроду не лимарював, а його робота — ярма та діжки (Тют., Вир, 1964, 286). Словник української мови в 11 томах
- лимарювати — Лимарювати, -рюю, -єш гл. Заниматься шорничествомъ. Добре Дорошеві: один син лимарює, другий кравцює, а небіж шевцює. Канев. у. Словник української мови Грінченка