1. Словник української мови в 11 томах

лимарювати

ЛИМАРЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., розм. Бути лимарем.

Добре Дорошеві: один син лимарює, другий кравцює (Сл. Гр.);

— Він зроду не лимарював, а його робота — ярма та діжки (Тют., Вир, 1964, 286).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лимарювати — лимарюва́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. лимарювати — див. працювати Словник синонімів Вусика
  3. лимарювати — -юю, -юєш, недок., розм. Бути лимарем. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. лимарювати — ЛИМАРЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., розм. Бути лимарем. Добре Дорошеві: один син лимарює, другий кравцює (Сл. Б. Грінченка); – Він зроду не лимарював, а його робота – ярма та діжки (Григорій Тютюнник). Словник української мови у 20 томах
  5. лимарювати — Лимарюва́ти, -рю́ю, -рю́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. лимарювати — Лимарювати, -рюю, -єш гл. Заниматься шорничествомъ. Добре Дорошеві: один син лимарює, другий кравцює, а небіж шевцює. Канев. у. Словник української мови Грінченка