линтварик

ЛИНТВА́РИК, а, ч., діал.

Зменш.-пестл. до линтва́р.

[1-й чоловік:] Шкур щоб не вимочували в річці.. [2-й чоловік:] От тобі і маєш! А я якраз завтра .. наважився намочити линтварики (М. Кропивницький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. линтварик — линтва́рик іменник чоловічого роду діал. Орфографічний словник української мови
  2. линтварик — -а, ч., діал. Зменш.-пестл. до линтвар. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. линтварик — ЛИНТВА́РИК, а, ч., діал. Зменш.-пестл. до линтва́р. [1-й чоловік:] Шкур щоб не вимочували в річці.. [2-й чоловік:] От тобі і маєш! А я якраз завтра.. наважився намочити линтварики (Кроп., III, 1959, 266). Словник української мови в 11 томах
  4. линтварик — Линтварик, -ка м. ум. отъ линтварь. Словник української мови Грінченка