линтварик
ЛИНТВА́РИК, а, ч., діал.
Зменш.-пестл. до линтва́р.
[1-й чоловік:] Шкур щоб не вимочували в річці.. [2-й чоловік:] От тобі і маєш! А я якраз завтра .. наважився намочити линтварики (М. Кропивницький).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- линтварик — линтва́рик іменник чоловічого роду діал. Орфографічний словник української мови
- линтварик — -а, ч., діал. Зменш.-пестл. до линтвар. Великий тлумачний словник сучасної мови
- линтварик — ЛИНТВА́РИК, а, ч., діал. Зменш.-пестл. до линтва́р. [1-й чоловік:] Шкур щоб не вимочували в річці.. [2-й чоловік:] От тобі і маєш! А я якраз завтра.. наважився намочити линтварики (Кроп., III, 1959, 266). Словник української мови в 11 томах
- линтварик — Линтварик, -ка м. ум. отъ линтварь. Словник української мови Грінченка