1. Словник української мови у 20 томах

линючий

ЛИНЮ́ЧИЙ, а, е.

Який легко линяє.

Для вишивання треба застосовувати нитки, які не линяють. Лише одна линюча нитка може після прання зіпсувати всю художню річ (з наук. літ.);

Знов той же вечір, та ж кімната, ті ж Шпалери стін, линючі і строкаті (М. Бажан).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. линючий — линю́чий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. линючий — -а, -е. Який легко линяє. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. линючий — Линю́чий, -ча, -че Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. линючий — ЛИНЮ́ЧИЙ, а, е. Який легко линяє. Для вишивання треба застосовувати нитки, які не линяють. Лише одна линюча нитка може після прання зіпсувати всю художню річ (Укр. нар. худ. вишив., 1958, 5); Знов той же вечір, та ж кімната, ті ж Шпалери стін, линючі і строкаті (Бажан, Вибр., 1940, 79). Словник української мови в 11 томах