1. Словник української мови в 11 томах

линючий

ЛИНЮ́ЧИЙ, а, е. Який легко линяє.

Для вишивання треба застосовувати нитки, які не линяють. Лише одна линюча нитка може після прання зіпсувати всю художню річ (Укр. нар. худ. вишив., 1958, 5);

Знов той же вечір, та ж кімната, ті ж Шпалери стін, линючі і строкаті (Бажан, Вибр., 1940, 79).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. линючий — линю́чий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. линючий — -а, -е. Який легко линяє. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. линючий — ЛИНЮ́ЧИЙ, а, е. Який легко линяє. Для вишивання треба застосовувати нитки, які не линяють. Лише одна линюча нитка може після прання зіпсувати всю художню річ (з наук. літ.); Знов той же вечір, та ж кімната, ті ж Шпалери стін, линючі і строкаті (М. Бажан). Словник української мови у 20 томах
  4. линючий — Линю́чий, -ча, -че Правописний словник Голоскевича (1929 р.)