липовий

ЛИ́ПОВИЙ, а, е.

1. Прикм. до ли́па 1.

Хати, оточені вишневими садочками, привітно виявлялись із-за липових і кленових заростей (О. Стороженко);

Балка, вкрита садками, вилась попід горою і ховалась далеко-далеко в старому липовому лісі (І. Нечуй-Левицький);

Вона думала в цю пору про околиці Берліна – липові гаї, тихі, тіняві... (М. Івченко);

Липневий день догоряє вогненно вгорі й сходить липовою млостю внизу (І. Багряний);

// Обсаджений липами.

З липового шляху вчитель повертає до крайнього двору (М. Стельмах);

Бічними вуличками, обставленими суворими, як самі старообрядці, потемнілими від негод дерев'яними будинками, виходили на площу з посадською ратушею і з кам'яницями купців-прасолів, йшли по липовій алеї, яка вела колись до палацу, вибудуваного Потьомкіним для прийому цариці Катерини (П. Загребельний);

// Зробл. із липи.

Гаїнка так любила цю хатку, чистенько-чепурненько попримазувану, з квітками й голубами, помальованими синім та червоним на білому комині, з паперовими квітками.., з старими липовими лавами (Б. Грінченко);

[Лев:] Та вже тих сопілок до лиха маєш! [Лукаш:] Ну, скілько ж їх? – Калинова, вербова та липова – ото й усі (Леся Українка);

Тараса непереможно тягнула до себе все тая ж обшарпана каліка-школа, яка мала над ним якусь магічну силу, отож узяв він свій каламар, та липову таблицю, та крейду (С. Васильченко);

Тиско почав саме снити, що здіймає біля хатної [хатньої] печі свої промоклі яловичні ходаки, – на світичі горить саме липова скипка, під світло шиє одіж найстарша донька (К. Гриневичева);

// Вигот. або видобутий із квітів липи.

Iван майже не їв. Вiдпив кiлька ковткiв липового чаю, поклавши до рота грудочку хлiбної м'якушки (Р. Андріяшик);

Бубон-старший їв гречану кашу з вишкварками. Дем'ян – капаму з горіхами та липовим медом (О. Чорногуз).

2. у знач. ім. ли́пові, вих, мн. Родина листяних дерев з серцеподібним зубчастим листям і жовтим пахучим медоносним цвітом.

Родина липові охоплює 700 видів, більшість з яких поширена в тропічних і субтропічних областях Азії, Америки, Африки й Австралії (з наук. літ.).

3. перен., розм. Підроблений, несправжній.

Іноді слухаю вчені промови липового професора Гамбарського, який, очевидно, в мене закоханий... (М. Хвильовий);

Ще його величність і подумати не встигли, а липові комісари вже надрукували в своїй потаємній друкарні липовий маніфест (Ю. Хорунжий);

– Мені остогидла брехня! Я хочу вирватися з цього заклятого кола липових героїв! – говорячи, весь час спідлоба стежила за змієм (Ю. Винничук);

– Можеш не шукати нічого. Липові папірці твої мені не потрібні (А. Кокотюха).