липовий

ЛИ́ПОВИЙ, а, е.

1. Прикм. до ли́па 1.

Хати, оточені вишневими садочками, привітно виявлялись із-за липових і кленових заростей (Стор., І, 1957, 359);

— Поїхав я в ліс дров нарубати. А ліс густий, .. липовий (Донч.. VI, 1957, 21);

// Обсаджений липами.

По довгих липових та каштанових алеях вештались або бігали бігцем молоді послушники (Н.-Лев., IV, 1956, 288);

З липового шляху вчитель повертає до крайнього двору (Стельмах, І, 1962, 649);

// Зробл. із липи.

[Лев:] Та вже тих сопілок до лиха маєш! [Лукаш: ] Ну, скілько ж їх? — Калинова, вербова та липова — ото й усі (Л. Укр., III, 1952, 194);

Він дістав з мисника невелику липову довбаночку.. і налив меду (Стельмах, II, 1962, 238);

// Вигот. або видобутий із квітів липи.

Липовий мед — не тільки найцінніший продукт харчування, він широко застосовується і в медицині (Літ. Укр., 19.І 1965, 1).

∆ Ли́повий цвіт — висушені квіти липи, що використовуються в медицині як потогінний засіб.

— А що се — кашель вас напав, батюшка? — пита сестра Меланія. — Липового цвіту напийтеся увечері, на ніч (Вовчок, І, 1955, 255);

В коморі пахло борошном і сушеним липовим цвітом (Тют., Вир, 1964, 47).

2. у знач. ім. ли́пові, вих, мн. Родина листяних дерев з серцеподібним зубчастим листям і жовтим пахучим медоносним цвітом.

3. перен., розм. Підроблений, несправжній.

— Звуть його — Яків, трохи кульгає, прізвища не пам’ятаю, воно в нього липове (Ю. Янов., І, 1954, 226);

— Виявилось, коли ми перевірили роботу Званова, що ударник з нього липовий (Донч., II, 1956, 120).