лисавий

ЛИСА́ВИЙ, а, е, рідко.

1. З лисиною.

Ще він не розглянувся гаразд, як до його [нього] підійшов адвокат, заживний лисавий панок з малими чорними вусами (Б. Лепкий);

Дарка, здається, перший раз бачить цього трохи лисавого типа з прищуленими у сміху очима (Ірина Вільде).

2. Те саме, що ли́сий 5.

Аж де ся взяв [взявся] татарин старий, бородатий, На двох конях лисавих за ним уганяє (з думи);

Лаврик викидає на бричку свою вагу, трусить віжками, і лисаві коні, розбризкуючи росу з кучерявого споришу, трюхикають на середину вулиці (М. Стельмах);

Бугай був ручний, рахманний. Морда лисава, як і в Степана (В. Дрозд).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лисавий — лиса́вий прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. лисавий — див. лисий Словник синонімів Вусика
  3. лисавий — -а, -е, діал. Трохи лисий, лисуватий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. лисавий — лиса́вий лисуватий (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. лисавий — ЛИ́СИЙ (з лисиною або без волосся на голові), ЛИСА́ВИЙ рідше; ГОЛОМО́ЗИЙ розм. (без волосся на голові); ПЛІШИ́ВИЙ (який має лисину); ЛИСУВА́ТИЙ (з невеликою лисиною). Вечірнє сонце, сідаючи за хмари, .. Словник синонімів української мови
  6. лисавий — ЛИСА́ВИЙ, а, е, рідко. З лисиною. За одним із столів — Цупович, невеличкого росту, лисавий блондин (Галан, І, 1960, 359); Аж де ся взяв татарин старий, бородатий, На двох конях лисавих за ним уганяє (Думи.., 1941, 21). Словник української мови в 11 томах