лис

ЛИС, а, ч.

1. Хижий ссавець родини собачих з цінним рудим або сріблястим хутром і з довгим пухнастим хвостом.

Старого лиса тяжко зловити (Номис);

Дуж підглядав далі оленячі пійла, травив лисів та бив з маленької пращі лісові кури, що падали з висот на лісову в'янь як живі пригорщі землі (К. Гриневичева);

Невже впійманий у капкан лис сам собі одгриз защекнуту залізом лапу?.. (Б. Антоненко-Давидович);

Лис кинувся за джмелем (М. Вінграновський);

* У порівн. У вічі – як лис, а поза очі – як біс (прислів'я);

// Самець лисиці.

Слiпа мертвими шибами лише покинута садиба бiля цвинтаря, в якiй шастають лиси з лисицями (В. Яворівський).

2. Хутро цієї тварини.

Шуби – це вже одяг пізнішого походження і шиються з лиса або з якогось іншого, дорожчого хутра (з наук.-попул. літ.).

3. перен. Про хитру, лукаву людину.

Підійшли дехто з фарисеїв, і сказали Йому [Ісусові Христу]: Вийди собі, і піди звідси, хоче бо Ірод убити Тебе. А Він відказав їм: Ідіть і скажіть тому лисові: Ось демонів Я виганяю, і чиню вздоровлення, сьогодні та взавтра, а третього дня закінчу (Біблія. Пер. І. Огієнка);

Хан боявся й з Криму вийти до трави, однак тепер стояв за мене твердо, бо вже не було хитрого лиса Оссолінського, який зумів задурити голову Іслам-Гіреєві і одірвати його від мене під Зборовом (П. Загребельний);

* У порівн. – Нiмець хитрий, як лис: буцiм здався, а насправдi... (Р. Андріяшик).

Ли́сом [лиси́цею] підши́тий див. підши́тий.

△ (1) Поля́рний лис – те саме, що песе́ць.

Кроків за сто від них з води показалася голова полярного лиса (М. Трублаїні).

◇ Ви́тися (звива́тися, крути́тися, викру́чуватися і т. ін.) в'юно́м (ли́сом) див. ви́тися;

(2) Стари́й лис <�Стара́ лиси́ця>:

а) (жарт.) бувала, досвідчена людина.

Генрі бере дочитувати мої мемуари, а я, хитрий старий лис, виходжу на балкон (Ю. Яновський);

– У вас, молодий чоловіче, мудрість мужа, а хитрість змія-іскусителя [спокусника]. Мене [декана], старого лиса, кругом пальця обкрутити (П. Колесник);

б) (зневажл.) лукава, нещира, хитра і т. ін. людина.

Юнона, козир-молодиця, Юпітеру не піддалась, Бо знала, що стара лисиця На всякі штуки удалась (І. Котляревський);

– Стара лисиця той Турковський! А я? де мої очі були?! (Леся Українка);

Завідуючий був старий лис, з медом на устах (С. Васильченко);

В серці її все аж кипіло від гніву. В таку мить цей старий лис .. тікає від роботи (В. Собко);

в) літній чоловік, який залицяється до дівчат, молодих жінок; спокусник.

[Гнат:] Дурив тебе, старий лис! Ой, та я йому ноги поламаю, аби знав, як лисим чолом перед молодими дівчатами світити (І. Франко).