литво

ЛИТВО́, а́, с.

1. Литі металеві вироби; відливки.

Солдати виносили з цеху ящики з литвом і вантажили на підводи (Ю. Смолич);

Литво, виготовлене в Беніні, досить незвичне (з наук. літ.);

* Образно. Захоплювала і музика окремої фрази, міць, густопис, карбованість рядка і монументальність образів книги в цілому, де могутні постаті героїв виступають так рельєфно і все художнє литво новел поєдналось між собою так гармонійно, що аж доречно в цьому випадку вжити слово “довершеність” (О. Гончар);

* У порівн. Страшна не смерть, а вся безликість, Яка стиска твоє єство, Коли свідомість без'язика, а плоть, як мідяне литво (П. Мовчан).

2. Те саме, що лиття́ 1.

– На превеликий жаль, гвинт зроблять тільки завтра ввечері. Спеціальне литво затримує нас (В. Собко);

Головним засобом виготовлення речей за доби бронзи виступає литво (з наук. літ.).

△ (1) Кам'яне́ литво́ – матеріали та вироби, виготовлені за допомогою способу відливання з розплавлених гірських порід (діабазів, базальтів і т. ін.) або металургійних шлаків.

Кам'яне литво як замінник металу широко застосовується на підприємствах хімічної, коксохімічної, гірничорудної промисловості, на металургійних заводах, у сільському господарстві та на будівництві (з наук.-попул. літ.);

Сировиною для отримання кам'яного литва можуть служити гірські породи, переклазохроміт, кварцовий пісок, доменні шлаки, доломіт та ін. (з мови документів).