лихва

ЛИ́ХВА́, ли́хви́, ж., заст.

1. Відсоток з позики.

Не візьмеш від нього [брата твого] лихви та прибутку, і будеш боятися Бога свого, і житиме брат твій з тобою (Біблія. Пер. І. Огієнка);

Позичив на лихву .. три карбованці (Сл. Б. Грінченка);

У нього було троха грошей, і він .. позичав хлопам на лихву (І. Франко);

Тоді з позики лихва бралася дуже висока, і хто задовжився [заборгував] раз, дуже тяжко йому було возволитися (М. Грушевський);

– Чи я кому шкоду коли зробив, чи лихву велику брав, як комусь гроші позичав, чи не давав вам на борг солі, тарані або гасу? (Б. Антоненко-Давидович);

Проте мозок звично, не прислуховуючись до душевної бурі, підраховував, скільки сьогодні перепаде готівкою, а скільки боргу наросте, від якого йтиме лихва (Р. Іваничук);

// Зиск, одержуваний від комерційної діяльності, торговельної справи і т. ін.

Вірмени, греки, волохи, татари, навіть турки, різні волоцюги, пройдисвіти, ошуканці, безчесні й безсердечні, готові продати й рідного батька, готові злупити шкуру з чоловіка, аби лиш мати бариш, лихву, прибуток (П. Загребельний);

Вiн може навiть обрахувати, яка буде лихва iз грошей, чи iз зерна, чи iз солi чи за пiвроку, чи за рiк!.. (Ю. Логвин).

2. Лихварська діяльність; надання позики на кабальних умовах.

– Князь дуже дивується, .. що за таку малу частину свого майна править боярин Рогдай у заставу всю волость довжника [боржника]. Це лихва, князь лихварів не любить (Юліан Опільський);

– Чому ви жодним словом не згадали .. про страшну лихву по селах, про безробіття, голод? (П. Колесник);

Хіба що мертвий тут би не пручався в гадючих путах визиску й лихви (Л. Костенко).

◇ (1) З лихво́ю – сповна, сторицею і т. ін.

– Ще діждуть свого. Пригадаємо їм борг... – З лихвою (З. Тулуб);

Заплатять [гітлерівці] з лихвою по грізному рахунку [за грізним рахунком] нашої кари (О. Левада);

Я довірився тобі, негіднику, і поплатився за своє легковір'я – викинув кілька курушів на посланця, які мав надію повернути з лихвою (В. Малик);

Берiть туристську путiвку... Не бiйтесь, що дорого. Окупиться, ще й з лихвою (О. Чорногуз);

Довелося спостерігати такі драматичні й жорстокі події, яких з лихвою вистачило б на життя (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лихва — Ли́хва: Ли́хва́: — процент [51;52] Словник з творів Івана Франка
  2. лихва — ли́хва́ іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
  3. лихва — Відсоток, процент; П. надлишок; (заняття) лихварство. Словник синонімів Караванського
  4. лихва — лихви, ж., заст. 1》 Процент. З лихвою — з надлишком. 2》 Те саме, що лихварство. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. лихва — з лихво́ю. Сповна, сторицею і т. ін. — Ще діждуть свого. Пригадаємо їм борг… — З лихвою (З. Тулуб); Заплатять (гітлерівці) з лихвою по грізному рахунку нашої кари (О. Фразеологічний словник української мови
  6. лихва — ЛИХВА́РСТВО (заняття лихваря; надання позики на кабальних умовах), ЛИ́ХВА́ заст. — Раніш король забороняв нам ремісникувати, і ми мусили жити з самого лихварства (З. Словник синонімів української мови
  7. лихва — Ли́хва, -ви, -ві Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. лихва — ЛИ́ХВА́, ли́хви́, ж., заст. 1. Процент. У нього було троха грошей, і він .. позичав хлопам на лихву (Фр., III, 1950, 44); Танасій, щоправда, не менший багатир за Івана, але він на лихву ніколи грошей не позичав (Круш., Буденний хліб.., 1960, 219). Словник української мови в 11 томах
  9. лихва — Ли́хва, -ви ж. Процентъ, ростъ, прибыль. Позичив на лихву у жида три карбованці. Камен. у. Хто, грошима запомігши, лихви не приймає, — оттакий ніколи в світі смутку не дізнає. К. Псал. 29. Словник української мови Грінченка