лиховісний
ЛИХОВІ́СНИЙ, а, е.
Який свідчить про наближення, початок якого-небудь лиха, нещастя.
Щось лиховісне було в гарячім повітрі кав'ярні (М. Коцюбинський);
Як у давній пісні Шепнули Бондарівні лиховісні, Та мудрі люди: “Дівчино! Втікай!” (М. Рильський);
То не буря-громовиця скаженіє і лютує, ой, не круки лиховісні небо всіяли хрестами, – то чужинці йдуть ордою (О. Гуреїв);
З усіх боків людину оточувала невідомість лиховісна і незбагненна (В. Малик);
Видовище позаду було просто сумне, й, щоб не піддаватися тим лиховісним знакам, Володимир зострожив буланого коня (І. Білик);
// Який виражає лихі, ворожі наміри щодо кого-, чого-небудь.
Мовчазний і похмурий, з блідим нервовим обличчям, він рідко коли підводив очі – чорні, з лиховісним вогником (М. Коцюбинський);
Дехто вже скоса став поглядати на нього [Калинку], й промовлене було лиховісне слово... (А. Дімаров);
– Вона знов глянула на нього своїми трохи лиховісними очима, аж стало страшно (П. Загребельний);
// Який викликає страх, тривогу.
При місяці оглядали ханський палац, і парк, і оту лиховісну Соколину вежу, куди вкидали дівчат-полонянок (О. Гончар);
* Образно. Своїм лиховісним крилом війна торкнулася кожної української сім'ї (з газ.).
Значення в інших словниках
- лиховісний — лихові́сний прикметник Орфографічний словник української мови
- лиховісний — -а, -е. Який свідчить про наближення, початок якого-небудь лиха, нещастя. || Який виражає лихі, ворожі наміри щодо кого-, чого-небудь. || Який викликає страх, тривогу. Великий тлумачний словник сучасної мови
- лиховісний — ЗЛОВІ́СНИЙ (який передвіщає зло, нещастя, свідчить про наближення чогось тяжкого, поганого), НЕДО́БРИЙ, ЛИХИ́Й, ЛИХОВІ́СНИЙ підсил., ЗЛОВІ́ЩИЙ розм., ЗЛОПОВІ́СНИЙ рідко, ЗЛОВОРО́ЖИЙ рідко. Тут, у горах, панувала насторожена, зловісна тиша (В. Словник синонімів української мови
- лиховісний — Лихові́сний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- лиховісний — ЛИХОВІ́СНИЙ, а, е. Який свідчить про наближення, початок якого-небудь лиха, нещастя. Щось лиховісне було в гарячім повітрі кав’ярні (Коцюб., II, 1955, 153); Тихі, принишклі пороги. Словник української мови в 11 томах