лиховісний

ЗЛОВІ́СНИЙ (який передвіщає зло, нещастя, свідчить про наближення чогось тяжкого, поганого), НЕДО́БРИЙ, ЛИХИ́Й, ЛИХОВІ́СНИЙ підсил., ЗЛОВІ́ЩИЙ розм., ЗЛОПОВІ́СНИЙ рідко, ЗЛОВОРО́ЖИЙ рідко. Тут, у горах, панувала насторожена, зловісна тиша (В. Кучер); Вночі йому снилися лиховісні сни (І. Ле); Над затихлою морською поверхнею розлягалось зловіще ревіння моторів (В. Козаченко); Багато шляхтичів.. проклинали свою злоповісну долю і навіть самого Бога (Я. Качура).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лиховісний — лихові́сний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. лиховісний — -а, -е. Який свідчить про наближення, початок якого-небудь лиха, нещастя. || Який виражає лихі, ворожі наміри щодо кого-, чого-небудь. || Який викликає страх, тривогу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лиховісний — ЛИХОВІ́СНИЙ, а, е. Який свідчить про наближення, початок якого-небудь лиха, нещастя. Щось лиховісне було в гарячім повітрі кав'ярні (М. Коцюбинський); Як у давній пісні Шепнули Бондарівні лиховісні, Та мудрі люди: “Дівчино! Втікай!” (М. Словник української мови у 20 томах
  4. лиховісний — Лихові́сний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. лиховісний — ЛИХОВІ́СНИЙ, а, е. Який свідчить про наближення, початок якого-небудь лиха, нещастя. Щось лиховісне було в гарячім повітрі кав’ярні (Коцюб., II, 1955, 153); Тихі, принишклі пороги. Словник української мови в 11 томах