лиховод

ЛИХОДІ́Й (той, хто чинить лихо), ЛИХОВО́Д. Неначе сам я лиходій, Налякане ледащо, Неначе друзям дав надій І обдурив нізащо (А. Малишко); (Конон:) Геть з мого подвір'я! (Гаврило:) Це так на дядька? (Конон:) Ні, на провідцю, на лиховода, на бунтаря!.. (М. Кропивницький).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лиховод — лихово́д іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. лиховод — -а, ч. Те саме, що лиходій. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лиховод — ЛИХОВО́Д, а, ч., рідко. Те саме, що лиході́й. [Конон:] Геть з мого подвір'я! [Гаврило:] Це так на дядька? [Конон:] Ні, .. на лиховода (М. Кропивницький); І прийде час, коли ми без тривоги перекуєм на молоти мечі. Коли не буде місця лиховодам в садах життя (В. Сосюра). Словник української мови у 20 томах
  4. лиховод — ЛИХОВО́Д, а, ч. Те саме, що лиході́й. [Конон:] Геть з мого подвір’я! [Гаврило:] Це так на дядька? [Конон:] Ні, ..на лиховода (Кроп., III, 1959, 270); І прийде час, коли ми без тривоги перекуєм на молоти мечі. Коли не буде місця лиховодам в садах життя (Сос., Солов. далі, 1957, 67). Словник української мови в 11 томах