лиховод
ЛИХОДІ́Й (той, хто чинить лихо), ЛИХОВО́Д. Неначе сам я лиходій, Налякане ледащо, Неначе друзям дав надій І обдурив нізащо (А. Малишко); (Конон:) Геть з мого подвір'я! (Гаврило:) Це так на дядька? (Конон:) Ні, на провідцю, на лиховода, на бунтаря!.. (М. Кропивницький).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- лиховод — лихово́д іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- лиховод — -а, ч. Те саме, що лиходій. Великий тлумачний словник сучасної мови
- лиховод — ЛИХОВО́Д, а, ч., рідко. Те саме, що лиході́й. [Конон:] Геть з мого подвір'я! [Гаврило:] Це так на дядька? [Конон:] Ні, .. на лиховода (М. Кропивницький); І прийде час, коли ми без тривоги перекуєм на молоти мечі. Коли не буде місця лиховодам в садах життя (В. Сосюра). Словник української мови у 20 томах
- лиховод — ЛИХОВО́Д, а, ч. Те саме, що лиході́й. [Конон:] Геть з мого подвір’я! [Гаврило:] Це так на дядька? [Конон:] Ні, ..на лиховода (Кроп., III, 1959, 270); І прийде час, коли ми без тривоги перекуєм на молоти мечі. Коли не буде місця лиховодам в садах життя (Сос., Солов. далі, 1957, 67). Словник української мови в 11 томах