лиходіяти
ЛИХОДІ́ЯТИ, і́ю, і́єш, недок.
Чинити лихо.
Коли ж нема змоги творити доброчиння, треба не лиходіяти і досить із тебе буде (Валерій Шевчук);
Супостат не завше діє безпосередньо, він може підбурити свої жертви, аби вони лиходіяли так, що провина впаде на праведного, і потім тим насолоджуватиметься (із журн.);
Піднімуться народи – агресор назавжди втратить свою силу, бо його маленькі анклави вже будуть неспроможними лиходіяти своїм сусідам (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me