лихоманково
ЛИХОМА́НКОВО.
Присл. до лихома́нковий.
“Тільки була б зачинена брама!.. Тільки була б зачинена...”, – настирливо думав Бойко, і йому в грудях лихоманково починало стукотіти серце (Гео Шкурупій);
Ми мовчимо. Я тисну йому руку. Моя рука лихоманково гаряча (В. Домонтович);
Двері враз залящали, неначе готелем лихоманково трусить неспокій (М. Бажан);
Видно в бінокль, як лихоманково рубають його матроси швартови (О. Гончар);
Василь застогнав, переборюючи слабість, підійшов до перископів аналітично-дослідних машин. Кілька хвилин лихоманково спостерігав за результатами, які давали автомати (О. Бердник);
– Пане гетьмане! – зашепотів Захарко лихоманково (П. Загребельний);
Лихоманково роздумувала: королівського роду жона увіллє нову снагу в тіло її сина (Р. Іванченко).
Значення в інших словниках
- лихоманково — лихома́нково прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- лихоманково — Присл. до лихоманковий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- лихоманково — ЛИХОМА́НКОВО. Присл. до лихома́нковий. Очі його лихоманково горіли і глибоко запали під надбрів’я (Рибак, Зброя.., 1943, 235); Двері враз залящали, неначе готелем лихоманково трусить неспокій (Бажан, II, 1947, 23); Видно в бінокль... Словник української мови в 11 томах