лихоманно
ЛИХОМА́ННО.
Присл. до лихома́нний.
Пригнувшись, наче соромлячись свого зросту, поліцай лихоманно дріботів до лісу (М. Стельмах);
У цей час за тісними запилюженими лаштунками розлючена провидиця-ясновидиця лихоманно виплутувалась із “білих риз” (Г. Тарасюк);
Бідний нездужав вимовити пу-пу-пусти, стріпував правицею, лихоманно тремтів од плеча (Є. Пашковський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- лихоманно — лихома́нно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- лихоманно — Присл. до лихоманний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- лихоманно — ЛИХОМА́ННО. Присл. до лихома́нний. Молодиця лихоманно снувала по хаті (Цюпа, Три явори, 1958, 54). Словник української мови в 11 томах