лихослівник
ЛИХОСЛІ́ВНИК, а, ч., рідко.
Те саме, що лихосло́в.
Заподіюючи зло навколишнім, лихослівник може не знати, що найбільшу шкоду він завдає собі й своїм нащадкам (з рел.-церк. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- лихослівник — лихослі́вник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- лихослівник — -а, ч., зах. Лихослов. Великий тлумачний словник сучасної мови