лихослівний
ЛИХОСЛІ́ВНИЙ, а, е.
Стос. до лихослів'я 1.
Старшокласники, які самі активно лихословлять і часто-густо є адресатами лихослівних висловлювань, відчувають при цьому вкрай негативні емоції (із журн.);
// Який уживає грубі, дошкульні або нецензурні слова й вислови щодо кого-небудь.
Побачивши, що тут йому не світить, відійшов [чоловік] від лихослівних дівчат (В. Гжицький).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- лихослівний — лихослі́вний прикметник Орфографічний словник української мови
- лихослівний — -а, -е. Який уживає грубі, дошкульні слова і вирази щодо кого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- лихослівний — ЛИХОСЛІ́ВНИЙ, а, е. Який уживає грубі, дошкульні слова і вирази щодо кого-небудь. Побачивши, що тут йому не світить, відійшов [чоловік] від лихослівних дівчат (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 28). Словник української мови в 11 томах