1. Словник української мови в 11 томах

лихослівний

ЛИХОСЛІ́ВНИЙ, а, е. Який уживає грубі, дошкульні слова і вирази щодо кого-небудь.

Побачивши, що тут йому не світить, відійшов [чоловік] від лихослівних дівчат (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 28).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лихослівний — лихослі́вний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. лихослівний — -а, -е. Який уживає грубі, дошкульні слова і вирази щодо кого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лихослівний — ЛИХОСЛІ́ВНИЙ, а, е. Стос. до лихослів'я 1. Старшокласники, які самі активно лихословлять і часто-густо є адресатами лихослівних висловлювань, відчувають при цьому вкрай негативні емоції (із журн. Словник української мови у 20 томах