1. Словник української мови у 20 томах

лицедіяти

ЛИЦЕДІ́ЯТИ, і́ю, і́єш, недок.

1. заст. Грати на сцені.

Обидва студенти добре знали, як грати у виставі, бо самі, як і я колись, лицедіяли на кону Київського колегіуму (Валерій Шевчук);

Кожен сприймав поему за жарт; гадалося, що то – сльози. Це доводило плебс до шалу, – так ніхто ще не лицедіяв! (із журн.).

2. перен. Приховуючи правду, грати певну роль.

Уже потому, як втекли, я довго дивувався, як уміло лицедіяв Пилип, як правдиво вдавав хворого (Ю. Мушкетик);

Уже й не доберу, де насправді живу, а де лицедію, граюсь перед вами (В. Дрозд).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лицедіяти — лицеді́яти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. лицедіяти — -ію, -ієш, недок. 1》 заст. Грати на сцені. 2》 перен. Приховуючи правду, грати певну роль. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лицедіяти — ГРА́ТИ (брати участь у спектаклі), ВИСТУПА́ТИ, ЛИЦЕДІ́ЯТИ заст. — Док.: зігра́ти, відігра́ти, ви́ступити. Грати у водевілі; — Та й я ж ніколи не виступав на сцені (Леся Українка); Лицедіяти на великій сцені. Словник синонімів української мови
  4. лицедіяти — ЛИЦЕДІ́ЯТИ, і́ю, і́єш, недок. 1. заст. Грати на сцені. 2. перен. Приховуючи правду, грати певну роль. Словник української мови в 11 томах