лицезріння

ЛИЦЕЗРІ́ННЯ, я, с., книжн., уроч.

Дія за знач. лицезрі́ти.

Треба було б потішити око лицезрінням їхніх принад, проте Бекір вирішив відкласти цю всю радість на сьогодні, коли його військо перейде Буг (С. Тельнюк);

// ірон.

– Тепер розказуй, .. а я відпочиватиму, слухатиму і втішатимуся лицезрінням пишної краси своєї нареченої (Ф. Бурлака).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лицезріння — лицезрі́ння іменник середнього роду арх., ірон. Орфографічний словник української мови
  2. лицезріння — -я, с., заст., ірон. Дія за знач. лицезріти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лицезріння — ЛИЦЕЗРІ́ННЯ, я, с., заст., ірон. Дія за знач. лицезрі́ти. — Тепер розказуй,.. а я відпочиватиму, слухатиму і втішатимуся лицезрінням пишної краси своєї нареченої (Бурл., Напередодні, 1956, 129). Словник української мови в 11 томах