лицезріти

ЛИЦЕЗРІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок., кого, що, книжн., уроч.

Споглядати, бачити кого-, що-небудь у безпосередній близькості.

Не тільки їй одній цікаво скоріше лицезріти що-небудь незвичайне на нашій сцені, але знайдуться й інші охочі (Б. Левін);

А що може бути головнішого для простого чоловіка, аніж лицезріти свого світського чи духовного повелителя в одязі, який відразу засвідчує, хто перед тобою? (П. Загребельний);

Чесно кажучи, за дванадцять років, протягом яких я її [Дульсінею] кохаю, мені й пощастило-то лицезріти її тільки тричі (М. Лукаш, пер. з тв. М. Сервантеса);

Возсіяла Ти єси в сяйві Божественної слави, Діво – Божа Отрочице, що предвічного Бога, Господа нашого Ісуса Христа-Дитятка, лицезріти удостоєна (з рел.-церк. літ.);

// ірон.

Виходячи вчора з господи обозного, Оникій Бевзь уперше лицезрів красуню Роксолану (О. Ільченко);

З дверей знято килими, щоб посольство мало щастя лицезріти султанів обід (С. Тельнюк).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лицезріти — лицезрі́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. лицезріти — див. дивитися Словник синонімів Вусика
  3. лицезріти — -ію, -ієш, недок., перех., заст., ірон. Споглядати, бачити кого-, що-небудь у безпосередній близькості. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. лицезріти — Споглядати, споглянути, поспоглядати, див. глядіти Словник чужослів Павло Штепа
  5. лицезріти — БА́ЧИТИ (сприймати зором), ЗРІ́ТИ (ЗДРІ́ТИ) заст., ВИ́ДІТИ діал.; ВИДА́ТИ розм. (звичайно із знач, повторюваної дії); ЛИЦЕЗРІ́ТИ заст., ірон. (звичайно зблизька); ДИВИ́ТИСЯ (у знач. вставн. сл., 1. ос. теп. ч.). Я й бачив горе скорше, ніж провину. Словник синонімів української мови
  6. лицезріти — ЛИЦЕЗРІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок., перех., заст., ірон. Споглядати, бачити кого-, що-небудь у безпосередній близькості. Виходячи вчора з господи обозного, Оникій Бевзь уперше лицезрів красуню Роксолану (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 161). Словник української мови в 11 томах