лицезріти

БА́ЧИТИ (сприймати зором), ЗРІ́ТИ (ЗДРІ́ТИ) заст., ВИ́ДІТИ діал.; ВИДА́ТИ розм. (звичайно із знач, повторюваної дії); ЛИЦЕЗРІ́ТИ заст., ірон. (звичайно зблизька); ДИВИ́ТИСЯ (у знач. вставн. сл., 1. ос. теп. ч.). Я й бачив горе скорше, ніж провину. Зрів слабість там, де другі підлість зрять (І. Франко). Еней і сам зо старшиною Анхиза добре поминав; Не здрів нічого пред собою, А ще з-за столу не вставав (І. Котляревський); Виходячи вчора з господи обозного, Оникій Бевзь уперше лицезрів красуню Роксолану (О. Ільченко); Мій парубок, дивлюсь, ніби почав приставати (Марко Вовчок). — Пор. 1. диви́тися, 1. поба́чити.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лицезріти — лицезрі́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. лицезріти — див. дивитися Словник синонімів Вусика
  3. лицезріти — -ію, -ієш, недок., перех., заст., ірон. Споглядати, бачити кого-, що-небудь у безпосередній близькості. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. лицезріти — Споглядати, споглянути, поспоглядати, див. глядіти Словник чужослів Павло Штепа
  5. лицезріти — ЛИЦЕЗРІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок., кого, що, книжн., уроч. Споглядати, бачити кого-, що-небудь у безпосередній близькості. Не тільки їй одній цікаво скоріше лицезріти що-небудь незвичайне на нашій сцені, але знайдуться й інші охочі (Б. Словник української мови у 20 томах
  6. лицезріти — ЛИЦЕЗРІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок., перех., заст., ірон. Споглядати, бачити кого-, що-небудь у безпосередній близькості. Виходячи вчора з господи обозного, Оникій Бевзь уперше лицезрів красуню Роксолану (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 161). Словник української мови в 11 томах