лицювальник
ЛИЦЮВА́ЛЬНИК, а, ч.
Фахівець із лицювальних робіт.
Професійно-технічне училище проводить набір учнів на новий навчальний рік за спеціальностями: маляр-штукатур, кахельник-лицювальник та лицювальник-мозаїст (з газ.);
У ІІІ етапі Всеукраїнського конкурсу фахової майстерності серед учнів професійно-технічних навчальних закладів з професії лицювальник-плиточник узяло участь 27 переможців ІІ етапу конкурсу (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- лицювальник — лицюва́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- лицювальник — -а, ч. Той, хто займається лицюванням. Великий тлумачний словник сучасної мови