лицювальниця
ЛИЦЮВА́ЛЬНИЦЯ, і, ж.
Жін. до лицюва́льник.
Після вирахування площі стін одна лицювальниця промовила: “Ми ще повинні в лицювальну площу врахувати побиті плитки, які лежать на підлозі” (із журн.);
На Всеукраїнському конкурсі фахової майстерності журі також визначило учасника в номінації “Найчарівніша лицювальниця” (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- лицювальниця — лицюва́льниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- лицювальниця — -і. Жін. до лицювальник. Великий тлумачний словник сучасної мови