1. Словник української мови у 20 томах

лобанчик

ЛОБА́НЧИК, а, ч., заст., розм.

Золота монета, на якій зображено голову певної особи.

Вивозив батько Дорохтея полуімперіали і чужоземні лобанчики .. на Азов, а звідти повертався з рибою (М. Стельмах).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лобанчик — лоба́нчик іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. лобанчик — -а, ч., заст., розм. Золота монета, на якій зображено голову певної особи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лобанчик — ЛОБА́НЧИК, а, ч., заст., розм. Золота монета, на якій зображено голову певної особи. Вивозив батько Дорохтея полуімперіали і чужоземні лобанчики.. на Азов, а звідти повертався з рибою (Стельмах, І, 1962, 234). Словник української мови в 11 томах