лобанчик
лоба́нчик
-а, ч., заст., розм.
Золота монета, на якій зображено голову певної особи.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- лобанчик — лоба́нчик іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови
- лобанчик — ЛОБА́НЧИК, а, ч., заст., розм. Золота монета, на якій зображено голову певної особи. Вивозив батько Дорохтея полуімперіали і чужоземні лобанчики .. на Азов, а звідти повертався з рибою (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах
- лобанчик — ЛОБА́НЧИК, а, ч., заст., розм. Золота монета, на якій зображено голову певної особи. Вивозив батько Дорохтея полуімперіали і чужоземні лобанчики.. на Азов, а звідти повертався з рибою (Стельмах, І, 1962, 234). Словник української мови в 11 томах