1. Великий тлумачний словник сучасної мови

лобань

лоба́нь

-я.

1》 ч., розм. Людина або тварина з великим опуклим лобом.

|| Кремезний, старий вовк.

|| Уживається як лайливе слово.

2》 ч. і ж. Цінна промислова риба родини кефалевих.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Лобань — Лоба́нь прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
  2. лобань — ЛОБА́НЬ. 1. я́, ч., розм. Людина або тварина з великим опуклим лобом. Петро, дядьків Семенів лобань, .. уявивши себе кимось, пішов і пішов “рубати”, збиває лозиною голови будяків (О. Гончар); // Уживається як лайливе слово. Словник української мови у 20 томах
  3. лобань — ЛОБА́НЬ розм. (людина або тварина з великим опуклим чолом), ЛОБА́СТИЙ у знач. ім., розм., ЛОБА́ТИЙ у знач. ім., розм. Петро, дядьків Семенів лобань, напередодні острижений налисо, .. Словник синонімів української мови
  4. лобань — ЛОБА́НЬ, я́. 1. ч., розм. Людина або тварина з великим опуклим лобом; // Уживається як лайливе слово. — Ти, такий лобаню, схопився, лоба не перехрестивши, та до хліба зараз тягнешся? (Вас., І, 1959, 324). 2. ч. і ж. Цінна промислова риба родини кефалевих. Словник української мови в 11 томах
  5. лобань — Лобань, -ня́ м. Съ большимъ лбомъ. Словник української мови Грінченка