логема

ЛОГЕ́МА, и, ж.

Логіко-семантична одиниця загального характеру.

Логема виступає як узагальнювальна вихідна думка, логіко-семантична одиниця, яка експлікує властивості й цінності, що сформувалися в колективній свідомості народу внаслідок його соціального й духовного досвіду (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me