логема
ЛОГЕ́МА, и, ж.
Логіко-семантична одиниця загального характеру.
Логема виступає як узагальнювальна вихідна думка, логіко-семантична одиниця, яка експлікує властивості й цінності, що сформувалися в колективній свідомості народу внаслідок його соціального й духовного досвіду (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me