логопед

ЛОГОПЕ́Д, а, ч.

Фахівець із логопедії.

Через тиждень чи два її [Ніку] відправили до спеціалізованого закладу, де з такими, як вона, займалися логопед і психолог (І. Роздобудько);

Позбутися вад артикуляції можна лише наполегливою працею під доглядом досвідченого педагога або лікаря-логопеда (з навч. літ.);

Правильної вимови звуків може навчити логопед у поліклініці (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. логопед — логопе́д іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. логопед — -а, ч. Фахівець із логопедії. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. логопед — ЛОГОПЕ́Д, а, ч. Фахівець із логопедії. Позбутися вад артикуляції можна лише настирливою, тривалою роботою під доглядом досвідченого педагога або лікаря-логопеда (Худ. чит.., 1955, 40). Словник української мови в 11 томах