лодія
ЛО́ДІЯ, ї, ж., заст.
Велике судно давніх слов'ян і германців.
Лодії йшли кiлькома рядами. На носi кожної з них стояв воїн (С. Скляренко);
А влітку Констанцій та Іоанн самі не всидять у схованці, подадуться на свої лодії, а з лодіями – за виторгом, на багдадські та китайські ринки (Д. Міщенко);
Чорна-чорна лодія гойдається, вколисує і врочить (В. Стус);
Чим вище пливла лодія, тим більш дивовижні відкривалися береги, сильніше пахло медом і хлібом (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- лодія — Ї, ж., заст. Човен Боронь же, оборонь — сам Бог нас не боронить. Коханий не полонить у лодію долонь. (П-1:178). Словник поетичної мови Василя Стуса