локаль
ЛОКА́ЛЬ, я, ч., зах.
Приміщення.
– Прошу розійтися, бо велю жандармами випорожнити локаль! А хто буде кричати та противитись, того зараз велю арештувати (І. Франко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- локаль — Лока́ль: Ло́каль: — зал, ресторан [41] — приміщення [21;29;46-1;46-2;53;IV] — приміщення для загального користування [VI,VII] — приміщення, визначене місце [36] — приміщення, мешкання [19] — частина будинку, що складає єдине ціле [44-1] Лока́лі: — приміщення [35] Словник з творів Івана Франка
- локаль — ло́каль (льо́каль) 1. приміщення, квартира (ст): Професори, до яких належав і я, мусіли викладати в різних тайних льокалях (Шухевич) 2. корчма; шинок (Лучук) (ст)|| = кнайпа Лексикон львівський: поважно і на жарт