1. Словник української мови у 20 томах

локатор

ЛОКА́ТОР, а, ч.

Апарат для визначення місцезнаходження тіла способом уловлювання відбитих від нього звукових хвиль або радіохвиль.

Може, тут є ще якесь невідоме випромінювання, яке шкідливо впливає на дію локатора? (В. Владко);

Локатор визначив напрямок – захід (О. Бердник);

* У порівн. Бумблякевич наблизився до дзеркала й осудливо подивився на лисіючого грубенького курдуплика з настовбурченими, мов локатори, вухами (Ю. Винничук);

Одним оком [баба Ничипориха] на Романа зирить, а вуха у бік кухні – мов ті локатори (Люко Дашвар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. локатор — Лока́тор: — квартирант [20] — квартирант, жилець [48] — наймач [XVIII] Потім він перенісся до великої кам'яниці, збудованої для винаймування найбіднішим локаторам, і бідував тут страшенно [XVIII] Словник з творів Івана Франка
  2. локатор — лока́тор іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. локатор — -а, ч. 1》 Апарат для визначення місцезнаходження тіла способом уловлювання відбитих від нього звукових хвиль або радіохвиль. 2》 спец. Пристрій або програма для локалізації несправностей в устаткуванні, в ЕОМ. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. локатор — лока́тор (льока́тор) ірон. вухо (м, ср, ст) ◊ наста́вити лока́тори (льока́тори) прислуховуватися; підслуховувати (ст): Дорослі зібралися на поґаданє, а дітиська наста́вили льокатори та пороззявляли писки (Авторка) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. локатор — (-а) ч., частіше мн. локатори, -ів; мол., крим.; жарт. Вухо. [Староста] інформує вищі інстанції про студентський рух з детальним описом усіх матюків, скабрезностей та еротичних фантазій, які вона почула краєм локатора <... Словник жарґонної лексики української мови
  6. локатор — лока́тор (від лат. loco – уміщую) пристрій, яким визначають місце, де перебувають літак, судно чи інший об’єкт, за допомогою відбитих від них або випромінюваних ними звукових чи електромагнітних хвиль. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. локатор — РАДІОЛОКА́ТОР, ЛОКА́ТОР, РАДА́Р. Передавач радіолокатора надсилав у простір імпульси тривалістю в кілька мікросекунд (з журналу); На індикаторах локаторів командного пункту.. з'явились малесенькі світляні плями (В. Словник синонімів української мови
  8. локатор — ЛОКА́ТОР, а, ч. Апарат для визначення місцезнаходження тіла способом уловлювання відбитих від нього звукових хвиль або радіохвиль. Словник української мови в 11 томах