1. Словник української мови у 20 томах

локша

ЛО́КША, і, ж., діал.

Локшина.

Кожного дня на столі й голубці, і локша в молоці (І. Муратов);

Під суворими поглядами компанії вона накладає собі в миску локші (Любко Дереш);

Швейк приніс мені на обід аж двоє гусячих стегенець. Можеш собі уявити: юшка з локшею, волова печеня з анчоусовою підливою, двоє гусячих стегон (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. локша — ло́кша іменник жіночого роду локшина діал. Орфографічний словник української мови
  2. локша — -і, ж., діал. Локшина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. локша — ЛО́КШИНА (виріб із прісного тіста з пшеничного борошна у вигляді тонких висушених смужок), ЛАПША́ рідше, ЛО́КША діал., ВЕРМІШЕ́ЛЬ (сорт локшини фабричного виробництва). Кулина.. постановила обідати: ..локшина у молоці, галушечки на яєчках (Г. Словник синонімів української мови
  4. локша — ЛО́КША, і, ж., діал. Локшина. Такого багато людей! Ну, сказано — багато. Да все локшу кришать (Барв., Опов.., 1902, 3); Кожного дня на столі й голубці, і локша в молоці (Мур., Бук. повість, 1959, 129). Словник української мови в 11 томах