локшина

ЛО́КШИНА, и, ж.

1. Макаронний виріб у вигляді тонких висушених смужок.

Макушині наймички аж засіпалися пораючись: та локшину кришить, та вареники ліпить, та курку патрає (Г. Квітка-Основ'яненко);

Люди, що на ній [горі] живуть, тільки те й роблять, що ріжуть локшину, ліплять вареники, варять те все у юшці (М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо);

// Страва, для приготування якої використано цей виріб.

Поїли борщ, Христя достала локшину на молоці... (Панас Мирний);

Щоби мені й холодців наварили, і пиріжків напекли, і борщів з гусятиною намудрували, і локшини... (В. Чемерис);

Заздалегідь слідчий подбав про дві піали доволі мутної рисової горілки та дві порції локшини з рибною стружкою (І. Роздобудько);

* У порівн. Дід і почне кришить татар, як локшину: так голови і валяться (О. Стороженко);

Але такої [спеки], яка геть тебе розварює, мов тюркську локшину, ще не зустрічав! (Ю. Логвин).

2. жарг. Брехня, обман.

Твоя локшина мені набридла. Неси гроші (А. Кокотюха).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. локшина — ло́кшина іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. локшина — -и, ж. Виріб із прісного пшеничного тіста у вигляді тонких висушених смужок. || Страва, для приготування якої використано цей виріб. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. локшина — И, ж. Брехня, нісенітниці. ◇ Вішати локшину — брехати. Російські медіа навішали нам на вуха «локшини»... (ПіК) Словник сучасного українського сленгу
  4. локшина — (-и) ж.; мол. Те саме, що лапша 3. Твоя локшина мені набридла. Неси гроші (А. Кокотюха, Тупик для втікача). Словник жарґонної лексики української мови
  5. локшина — сі́кти / посі́кти (поруба́ти) на капу́сту (на локши́ну, на сі́чку) кого. Нещадно винищувати, шматуючи і т. ін. кого-небудь. Печеніги попхалися в ворота, вони вскакували у вузький і тісний прохід по кільканадцятеро, і їх .. сікли на локшину (П. Фразеологічний словник української мови
  6. локшина — ЛО́КШИНА (виріб із прісного тіста з пшеничного борошна у вигляді тонких висушених смужок), ЛАПША́ рідше, ЛО́КША діал., ВЕРМІШЕ́ЛЬ (сорт локшини фабричного виробництва). Кулина.. постановила обідати: ..локшина у молоці, галушечки на яєчках (Г. Словник синонімів української мови
  7. локшина — Ло́кшина, -ни; -шини, -шин Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. локшина — ЛО́КШИНА, и, ж. Виріб з прісного пшеничного тіста у вигляді тонких висушених смужок. Макушині наймички аж засіпалися пораючись: та локшину кришить, та вареники ліпить, та курку патрає (Кв.-Осн. Словник української мови в 11 томах