локшина
ло́кшина
іменник жіночого роду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- локшина — -и, ж. Виріб із прісного пшеничного тіста у вигляді тонких висушених смужок. || Страва, для приготування якої використано цей виріб. Великий тлумачний словник сучасної мови
- локшина — ЛО́КШИНА, и, ж. 1. Макаронний виріб у вигляді тонких висушених смужок. Макушині наймички аж засіпалися пораючись: та локшину кришить, та вареники ліпить, та курку патрає (Г. Словник української мови у 20 томах
- локшина — И, ж. Брехня, нісенітниці. ◇ Вішати локшину — брехати. Російські медіа навішали нам на вуха «локшини»... (ПіК) Словник сучасного українського сленгу
- локшина — (-и) ж.; мол. Те саме, що лапша 3. Твоя локшина мені набридла. Неси гроші (А. Кокотюха, Тупик для втікача). Словник жарґонної лексики української мови
- локшина — сі́кти / посі́кти (поруба́ти) на капу́сту (на локши́ну, на сі́чку) кого. Нещадно винищувати, шматуючи і т. ін. кого-небудь. Печеніги попхалися в ворота, вони вскакували у вузький і тісний прохід по кільканадцятеро, і їх .. сікли на локшину (П. Фразеологічний словник української мови
- локшина — ЛО́КШИНА (виріб із прісного тіста з пшеничного борошна у вигляді тонких висушених смужок), ЛАПША́ рідше, ЛО́КША діал., ВЕРМІШЕ́ЛЬ (сорт локшини фабричного виробництва). Кулина.. постановила обідати: ..локшина у молоці, галушечки на яєчках (Г. Словник синонімів української мови
- локшина — Ло́кшина, -ни; -шини, -шин Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- локшина — ЛО́КШИНА, и, ж. Виріб з прісного пшеничного тіста у вигляді тонких висушених смужок. Макушині наймички аж засіпалися пораючись: та локшину кришить, та вареники ліпить, та курку патрає (Кв.-Осн. Словник української мови в 11 томах