локшина

ЛО́КШИНА (виріб із прісного тіста з пшеничного борошна у вигляді тонких висушених смужок), ЛАПША́ рідше, ЛО́КША діал., ВЕРМІШЕ́ЛЬ (сорт локшини фабричного виробництва). Кулина.. постановила обідати: ..локшина у молоці, галушечки на яєчках (Г. Квітка-Основ'яненко); Можеш собі уявити: юшка з лапшею, волове м'ясо з анчоусовою підливою, ..та ще й налисники (переклад С. Масляка); Здогадувалась (Зоня), що їмосць готовить в її честь парадний обід з обов'язковим курячим бульйоном з локшею (Ірина Вільде); Як відомо, тверді пшениці потрібні для виготовлення високоякісних макаронів, вермішелі, круп (з журналу).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. локшина — ло́кшина іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. локшина — -и, ж. Виріб із прісного пшеничного тіста у вигляді тонких висушених смужок. || Страва, для приготування якої використано цей виріб. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. локшина — ЛО́КШИНА, и, ж. 1. Макаронний виріб у вигляді тонких висушених смужок. Макушині наймички аж засіпалися пораючись: та локшину кришить, та вареники ліпить, та курку патрає (Г. Словник української мови у 20 томах
  4. локшина — И, ж. Брехня, нісенітниці. ◇ Вішати локшину — брехати. Російські медіа навішали нам на вуха «локшини»... (ПіК) Словник сучасного українського сленгу
  5. локшина — (-и) ж.; мол. Те саме, що лапша 3. Твоя локшина мені набридла. Неси гроші (А. Кокотюха, Тупик для втікача). Словник жарґонної лексики української мови
  6. локшина — сі́кти / посі́кти (поруба́ти) на капу́сту (на локши́ну, на сі́чку) кого. Нещадно винищувати, шматуючи і т. ін. кого-небудь. Печеніги попхалися в ворота, вони вскакували у вузький і тісний прохід по кільканадцятеро, і їх .. сікли на локшину (П. Фразеологічний словник української мови
  7. локшина — Ло́кшина, -ни; -шини, -шин Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. локшина — ЛО́КШИНА, и, ж. Виріб з прісного пшеничного тіста у вигляді тонких висушених смужок. Макушині наймички аж засіпалися пораючись: та локшину кришить, та вареники ліпить, та курку патрає (Кв.-Осн. Словник української мови в 11 томах