1. Словник української мови у 20 томах

ломачка

ЛОМА́ЧКА, и, ж.

Зменш. до лома́ка.

І ломачка, і тріска, мов кораблі, пропливли перед зором здовж і зникли (У. Самчук);

Один суб'єкт намагається розколоти металічний диск, торохкаючи по ньому ломачкою (В. Барка);

Він хапає ломачку, хоче її відкинути, та раптом передумує (В. Лис).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ломачка — лома́чка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. ломачка — див. палиця Словник синонімів Вусика
  3. ломачка — -и, ж. Зменш. до ломака. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ломачка — ЛОМА́ЧКА, и, ж. Зменш. до лома́ка. Почали Ворони кидати ломачки і швидко накидали таку купу, що зовсім заткала вхід до печери (Фр., IV, 1950, 116); *У порівн. Соломія.. витягла з тину коляку, мовби то була застромлена дитиною ломачка (Коцюб., І, 1955, 337). Словник української мови в 11 томах
  5. ломачка — Ломачка, -ки ж. ум. отъ ломака. Словник української мови Грінченка